Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/колюватина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
колюватина
Берлін: Українське слово, 1924

Ко́люватина, ни, ж. Щель. Є колюватини у стіні. Волч. у.