Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/колюх

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
колюх
Берлін: Українське слово, 1924

Колю́х, ха, м. Колючее растеніе. Взяв, наламав колюхів, обтикався да й сидить. Рудч. Ск. I. 159.