Словарь української мови (1924)/колій
Зовнішній вигляд
◀ коліївщина | Словарь української мови К колій |
колімажарь ▶ |
|
Колі́й, лія́, м. 1) Мясникъ, рѣжущій свиней. Херсон. г. 2) Эпитетъ гайдамакъ. А коліям нічим стрілять — куль нема. К. ЗОЮР. I. 135.