Словарь української мови (1924)/колінуватий
| ◀ коліно | Словарь української мови К колінуватий |
колінце ▶ |
|
Колінува́тий, а, е. 1) Колѣнчатый. 2) Извилистый. Колінувата річка.
| ◀ коліно | Словарь української мови Борис Грінченко К колінуватий |
колінце ▶ |
|
Словарь української мови — К
колінуватий
Борис Грінченко
1924
Колінува́тий, а, е. 1) Колѣнчатый. 2) Извилистый. Колінувата річка.