Словарь української мови (1924)/колісчатий

by Борис Грінченко

◀ колісчастий

Словарь української мови Борис Грінченко К колісчатий

колісчатко ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Колісча́стий и колісча́тий, а, е. 1) Круглый. Сонце круглобоке як кавун, а не як корж; бо коли б воно було тільки колісчасте, а не опукле, то ми б побачили завжди повний круг. Ком. I. 22. 2) На колесахъ. Колісчата скриня. Левиц. I. 184. 3) Узорный. Запасочка ж моя колісчаста… стрічечки мої блакитнії. Кв. II. 15. Були і в… картацьких плахтах з колісчастими запасками спереду. О. 1862. IX. 62.