Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/колішенний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
колішенний
Берлін: Українське слово, 1924

Коліше́нний, а, е. (О волахъ). Коліше́нні воли́. Первая пара воловъ въ плугѣ, идущая возлѣ колесъ. Запріг він п'ять, — нема шостого колішенного, борознього. Рудч. Ск. I. 182.