Словарь української мови (1924)/комель
| ◀ комедіянський | Словарь української мови К комель |
коменда ▶ |
|
Коме́ль, мля́, м. Толстый конецъ отрубленнаго древеснаго ствола. Як узяв колоду за комель, підвів проти себе, як свічку, та як ударе комлем у землю, — так вона на сажень у землю ввійшла. Мнж. 9.