Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/комендант

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
комендант
Берлін: Українське слово, 1924

Коменда́нт, та, м. Комендантъ. Рудч. Чп. 103. Пусти ж мене, коменданте, з обозу додому. Чуб. V. 332.