Словарь української мови (1924)/комин

by Борис Грінченко

◀ комизитися

Словарь української мови Борис Грінченко К комин

коминне ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ко́мин, на, м. 1) Передняя часть варистой печи, устроенная для прохода дыма въ трубу. Чуб. VII. 381. Забілів комин, зачорнів рядок горшків на полиці. Левиц. I. 2) Дымовая труба на крышѣ. 3) Полка кремневаго ружья. Шух. I. 231. Ум. Комино́к.