Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/комолий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
комолий
Берлін: Українське слово, 1924

Комо́лий, а, е. Безрогій. Комолий віл і ґулею б'є. Ном. № 3364.