Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/компанчик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
компанчик
Берлін: Українське слово, 1924

Компа́нчик, ка, м. Солдатъ. Полюбила компанчика, гей за їм тужила. Гол. I. 145.