Словарь української мови (1924)/конити

by Борис Грінченко

◀ конина

Словарь української мови Борис Грінченко К конити

конич ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кони́ти, ню, ниш, гл. Класть извѣстнымъ образомъ палку на кону́ при игрѣ въ плаза. Ив. 18.