Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/конопляр

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
конопляр
Берлін: Українське слово, 1924

Конопля́р, ра, м. и конопля́рка, ки, ж. = Конопельник. Вх. Уг. 246.