Словарь української мови (1924)/конотувати
Зовнішній вигляд
◀ коноплястий | Словарь української мови К конотувати |
консистент ▶ |
|
Конотува́ти, ту́ю, єш, гл. Замѣчать. Я буду співатоньки, а ти конотуй сі: як же нам ся росходити, сама поміркуй сі. Гол.