Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/конотувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
конотувати
Берлін: Українське слово, 1924

Конотува́ти, ту́ю, єш, гл. Замѣчать. Я буду співатоньки, а ти конотуй сі: як же нам ся росходити, сама поміркуй сі. Гол.