Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/консистувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
консистувати
Берлін: Українське слово, 1924

Консистува́ти, тую, єш, гл. Стоять постоемъ. Почали жолніре, консистуючи по городах і селах, беззаконні окорми од людей вимагати. К. ЧР. 9.