Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/консул

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
консул
Берлін: Українське слово, 1924

Ко́нсул, ла, м. 1) Консулъ. З Россії… втікло три чоловіки… От — що робить? У Галац, до німецького консула. КС. 1883. IV. 738. 2) Въ старинной бурсѣ: родъ надзирателя за учениками. Втікайте з бурси: вас тепер не знайде ні консул, ні трибун. К. ПС. 68.