Словарь української мови (1924)/копаниця

by Борис Грінченко

◀ копанина

Словарь української мови Борис Грінченко К копаниця

копанка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Копани́ця, ці, ж. 1) Заступъ. 2) Родъ мотыги для копанія глины. Шух. I. 260. 3) Искривленное дерево, идущее на полозъ, выкопанное съ корнемъ изъ земли. Kolb. I. 68.