Словарь української мови (1924)/копець
| ◀ копер | Словарь української мови К копець |
копивка ▶ |
|
Копе́ць, копця́, м. 1) Межевой знакъ. Оборе плугом, обнесе копцями, ровом обкопає. К. ЧР. 199. 2) Инструментъ для долбленія меду.
| ◀ копер | Словарь української мови Борис Грінченко К копець |
копивка ▶ |
|
Словарь української мови — К
копець
Борис Грінченко
1924
Копе́ць, копця́, м. 1) Межевой знакъ. Оборе плугом, обнесе копцями, ровом обкопає. К. ЧР. 199. 2) Инструментъ для долбленія меду.