Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/копито

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
копито
Берлін: Українське слово, 1924

Копито́, та́, с. Копыто. Вороний коню, чом води не п'єш, копитами сиру землю б'єш? Нп. Ум. Копитце́.