Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/копки

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
копки
Берлін: Українське слово, 1924

Ко́пки, гл. Ѣхать верхомъ. Дав же він йому́ ко́пки! Оттрепалъ его, побилъ.