Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/копотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
копотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Копоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Стучать, топать, бѣжать мелкими шагами. Ой ще зілля не кипить, а вже милий копотить. Чуб. V. 417.