Словарь української мови (1924)/кордон
Зовнішній вигляд
◀ кордований | Словарь української мови К кордон |
кордюк ▶ |
|
Кордо́н, ну, м. Граница, кордонъ. Від цісарського (астріяцького) кордону їдуть підзамчем… а далі мостом. Св. Л. 214. Ой звідкіль ти? — З-за кордону. Грин. III. 673.