Словарь української мови (1924)/користь
| ◀ користуватися | Словарь української мови К користь |
коритарство ▶ |
|
Кори́сть, ти, ж. 1) Польза, выгода, прибыль. Любив козак три дівчини, та не мав користи. Мет. 108. Іванець для своєї користи роздуває старе огнище. К. ЧР. 200. 2) Добыча. У тому саду три користи: перша користь — орішечки, друга користь — красні вишеньки. Мет. 340. Не було в лісі жадної користи. НВолын. у. Впарта коза — вовку користь. Ном. № 2630. Ум. Кори́стонька, кори́сточка. Ристю, коники, ристю, ми їдемо з користю, ми веземо да користочку, молодую да невісточку. Грин. III. 491.