Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/коритко

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
коритко
Берлін: Українське слово, 1924

Кори́тко, ка, с. Коробокъ, прикрѣпленный подъ коше́м надъ жерновами, сквозь который высыпается въ жернова зерно. Мик. 481.