Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/корковий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
корковий
Берлін: Українське слово, 1924

Корко́вий, а, е. Съ каблуками, на каблукахъ. Пропив бички невеличкі, проп'єш мої черевички, черевички корковії. Чуб. V. 1093. Бере чоботи коркові. Грин. III. 650. Ум. Коркове́нький. Я маленька дівочка, як у полі квіточка, черевички корковенькі, — будьте з празником здоровенькі. Чуб. III. 435.