Словарь української мови (1924)/коровиця

by Борис Грінченко

◀ коровина

Словарь української мови Борис Грінченко К коровиця

короволітник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Коро́виця, ці, ж. 1) Корова. Пасла ж бо я коровиці, пригнала додому. Грин. III. 685. 2) Насѣк. Oryctes nasicornis. Вх. Пч. I. 7. 3) — рога́та. Насѣк. Hammaticherus cerdo. Вх. Пч. I. 6.