Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кородкий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кородкий
Берлін: Українське слово, 1924

Кородки́й, а, е. Больной, хилый, слабый. Цей віл кородкий на ноги: як горяна дорога, — верстов 20 пройшов, — уже й кульгає. Донск. обл.