Словарь української мови (1924)/корок

by Борис Грінченко

◀ короїда

Словарь української мови Борис Грінченко К корок

королева ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ко́рок, рка, м. Каблукъ. Чуб. VII. 431. Один чобіт на підкові, а другий на корку. Нп. Чоботи на височенних корках пошиє, щоб не швидко зносились. Г. Барв. 516. Ум. Ко́рочок. Черевички на корочках височеньких. МВ. II. 77.