Словарь української мови (1924)/коромолувати
Зовнішній вигляд
◀ коромола | Словарь української мови К коромолувати |
корона ▶ |
|
Коромо́лувати, лу́ю, єш, гл. Учинять заговоръ. Коромолує з ним на Данила владика. О. 1861. III. Костом. 30.
◀ коромола | Словарь української мови Борис Грінченко К коромолувати |
корона ▶ |
|
Словарь української мови — К
коромолувати
Борис Грінченко
1924
Коромо́лувати, лу́ю, єш, гл. Учинять заговоръ. Коромолує з ним на Данила владика. О. 1861. III. Костом. 30.