Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/коромолувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
коромолувати
Берлін: Українське слово, 1924

Коромо́лувати, лу́ю, єш, гл. Учинять заговоръ. Коромолує з ним на Данила владика. О. 1861. III. Костом. 30.