Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/коростій

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
коростій
Берлін: Українське слово, 1924

Корості́й, тія́, м. Имѣющій коро́сту. Коростій, коростій! веди бабу на постіль! Нп.