Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/коротати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
коротати
Берлін: Українське слово, 1924

Корота́ти, та́ю, єш, гл. Коротать, проводить. Дітей годувать, свій вік коротать. Ном. № 9200.