Словарь української мови (1924)/короткий

by Борис Грінченко

◀ коротитися

Словарь української мови Борис Грінченко К короткий

короткість ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Коро́ткий, а, е. 1) Короткій. Короткий той веселий вік дівочий. Левиц. Пристав з короткими гужами. Ном. 2) Краткій. 3) Коро́тка годи́на, коро́ткий час. Въ выраженіи: Бода́й на те́бе коро́тка годи́на (коро́ткий час)! = Бода́й на те́бе короте́ча! Вх. Зн. 28. Ум. Короте́нький, короте́сенький.