Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/коротко

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
коротко
Берлін: Українське слово, 1924

Ко́ротко, нар. 1) Коротко. Гарно, та коротко. Ном. Ко́ротко жи́ти. Быть недолговѣчну. 2) Кратко. Тепер скажемо коротко, що Шрам Паволоцький… сам удавсь до Тетері. К. ЧР. 411. Ум. Короте́нько.