Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/корпати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
корпати
Берлін: Українське слово, 1924

Ко́рпати, паю, єш, гл. Ковырять. Ко́рпати о́чі. Укорять, попрекать. Як побачить було, що хто їде на коняці, то так і заздрить очима, і ну корпать очі чоловікові своєму. Рудч. Ск. II. 174.