Словарь української мови (1924)/корч
| ◀ корцівка | Словарь української мови К корч |
корчага ▶ |
|
Корч, ча́, м. 1) Пень. 2) Кустъ. Тілько при долині два корчі калини. Чуб. V. 32. Ум. Ко́рчик. Ой на городі дві лободі, третій корчик бобу. Грин. III. 219.
| ◀ корцівка | Словарь української мови Борис Грінченко К корч |
корчага ▶ |
|
Словарь української мови — К
корч
Борис Грінченко
1924
Корч, ча́, м. 1) Пень. 2) Кустъ. Тілько при долині два корчі калини. Чуб. V. 32. Ум. Ко́рчик. Ой на городі дві лободі, третій корчик бобу. Грин. III. 219.