Словарь української мови (1924)/корчуга
Зовнішній вигляд
◀ корчуватися | Словарь української мови К корчуга |
корчуля ▶ |
|
Корчу́га, ги, ж. Преимущ. во мн. Короткія сани съ толстыми и высокими полозьями, у потребляющіеся для перевозки срубленныхъ деревьевъ. Шух. I. 180.