Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/коршовик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
коршовик
Берлін: Українське слово, 1924

Коршо́в, ва и коршо́вик, ка, м. Родъ посуды. Вх. Лем. 427. П'є винце за столиком, мірят собі коршовиком. Гол. I. 86. См. Корчів.