Словарь української мови (1924)/корівниця
| ◀ корівне | Словарь української мови К корівниця |
корівняк ▶ |
|
Корі́вниця, ці, ж. Коровница. Одну дочечку мала, та й ту утеряла: із поля робітницю, од печі топілницю, од коров корівницю. Нп.
| ◀ корівне | Словарь української мови Борис Грінченко К корівниця |
корівняк ▶ |
|
Словарь української мови — К
корівниця
Борис Грінченко
1924
Корі́вниця, ці, ж. Коровница. Одну дочечку мала, та й ту утеряла: із поля робітницю, од печі топілницю, од коров корівницю. Нп.