Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/косатарь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
косатарь
Берлін: Українське слово, 1924

Косатарь, ря, м. Эпитетъ селезня: имѣющій коси́ці. См. Косиця 3. Качуре-косатарю, Марусини проматарю, проси своїх гостей. Чуб. IV. 201.