Словарь української мови (1924)/косатарь
Зовнішній вигляд
◀ косарювати | Словарь української мови К косатарь |
косатий ▶ |
|
Косатарь, ря, м. Эпитетъ селезня: имѣющій коси́ці. См. Косиця 3. Качуре-косатарю, Марусини проматарю, проси своїх гостей. Чуб. IV. 201.