Словарь української мови (1924)/косий

by Борис Грінченко

◀ косибав

Словарь української мови Борис Грінченко К косий

косильки ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ко́сий, а, е. 1) Косой. Постіл косий, а я босий. Чуб. 2) О столѣ: треугольный. По під стінами стояло 12 стільців, в кутках косі столики. Левиц. I. 133. 3) = Космина. КС. 1898. VII. 45.