Словарь української мови (1924)/косом
Зовнішній вигляд
◀ косогір | Словарь української мови К косом |
косонога ▶ |
|
Косом, сма, м. Клокъ, клочекъ (перьевъ, шерсти). Сорока в часнок, — вирвала космок… Із того косма напряла кросна. Чуб. V. 1154. См. Космок.