Словарь української мови (1924)/костельний
Зовнішній вигляд
◀ костел | Словарь української мови К костельний |
костельник ▶ |
|
Косте́льний, а, е. Принадлежащій костелу. Взивають усе духовенство ґрецької віри Наливайковою сектою… навіть із костельних казальниць. К. Кр. 19.