Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/костомаруватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
костомаруватий
Берлін: Українське слово, 1924

Костома́руватий, а, е. Ширококостый. Широке костомарувате чоло, ніби воляче. Г. Барв. 22.