Словарь української мови (1924)/кострубань

by Борис Грінченко

◀ коструб

Словарь української мови Борис Грінченко К кострубань

кострубатий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Коструба́нь, ня, м. Со взъерошенными волосами, шерстью, перьями. А кому з нас, небого, ти здоровльом озвалась? — Отому коштрубаневі… що в середині. — А то був вітер. О. 1861. XI. Свид. 50.