Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/костюк

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
костюк
Берлін: Українське слово, 1924

Костю́к, ка́, м. Рогъ (въ загадкѣ). Два костюки, два лопухи, чотирі ходори, дев'ятий Матвій. (Загадка о коровѣ). Ном. стр. 293.