Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/котара

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
котара
Берлін: Українське слово, 1924

Кота́ра, ри, ж. Юрта, шалашъ. І вибрав за царя раба свого Давида, з котари його взяв од батьковських овечок. К. Псал. 183.