Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/котел

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
котел
Берлін: Українське слово, 1924

Коте́л, тла́, м. 1) Котелъ. 2) Литавры. Приїхали (в Січ), вдарили в котли, зібрались козаки. ЗОЮР. I. 168. Ум. Котело́к.