Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/котига

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
котига
Берлін: Українське слово, 1924

Коти́га, ги, ж. Телѣга, на которой возятъ необходимые для пастуховъ овецъ припасы. Левч. Мали вони ще при отарах і котигу… возили харчі, воду і дрова. Стор. II. 182.