Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/котко

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
котко
Берлін: Українське слово, 1924

Ко́тко, ка, м. Котикъ. Продрав котко стелю. Грин. III. 492. За що його дурно бить? Котко буде молотить. Мил. 44.