Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/котя

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
котя
Берлін: Українське слово, 1924

Котя́, тя́ти, с. 1) Котенокъ. 2) Употребляется, какъ ласкательное слово для дѣтей: Цить, котю, цить! — каже мати, втираючи сльози дитині. Св. Л. 100.